ТОВ «Аудит-Альянс»
Тетяна Горячун
11.06.2012
11.06.2012
Облік операцій по вирощуванню птиці
Відповідно до положень П (С)БО 30 «Біологічні активи» вирощування птиці відноситься до операцій з поточними біологічними активами. Вартість птиці відображається на рахунку 21 за субрахунком 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» або 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».
Відповідно до П (С)БО основним методом відображення вартості біологічних активів є оцінка таких активів за справедливою вартістю. Основні проводки наведені у Таблиці.
Відповідно до П (С)БО основним методом відображення вартості біологічних активів є оцінка таких активів за справедливою вартістю. Основні проводки наведені у Таблиці.
Разом з тим, П (С)БО 30 передбачено, що можливо відображати поточні біологічні активи за первісною вартістю, у таких випадках:
1. Справедливу вартість визначити неможливо.
2. Підприємство є платником податку на прибуток.
Таким чином, якщо підприємство є податку на прибуток (а не платником фіксованого сільськогосподарського податку або єдиного податку), то за бажанням підприємства, яке повинно бути висвітлено у наказі про облікову політику, оцінювати поточні біологічні активи можна за первісною вартістю (собівартістю). У такому випадку вартість птиці буде відображено по за рахунком 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю» і проводки № 4, 5 Таблиці не застосовуються.
Для правильного розподілу витрат на різні групи птиці застосовують розподіл по приросту ваги.
Приріст живої маси молодняка птиці визначається на підставі вибіркового зважування. Зважується певна кількість голів кожної вікової групи (відбираються типові для кожної групи екземпляри).
Після цього визначається середня жива маса однієї зваженої голови (по кожній віковій групі) шляхом ділення загальної живої маси поголів'я, яке зважувалося, на кількість зважених птахів.
При розрахунку кількості приросту маси до живої маси птиці даної групи на кінець звітного періоду додається жива маса птиці, що вибула з даної вікової групи на протязі звітного періоду (включаючи і загиблу птицю), а з одержаного підсумку віднімають масу птиці, яка надійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси птиці конкретної облікової групи, що знаходилась на вирощуванні протягом звітного періоду.
Собівартість загиблої птиці не відноситься до складу витрат у податковому обліку.
Використані нормативні акти:
1. Податковий кодекс України від 02.02.2010 року № 2755-VI.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи».
3. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 року № 291.
4. Наказ/Інструкція Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 січня 1997 р. N 7 «Інструкція по обліку молодняка тварин, птиці та тварин на відгодівлі».
5. Наказ Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року N 132 «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств».
1. Справедливу вартість визначити неможливо.
2. Підприємство є платником податку на прибуток.
Таким чином, якщо підприємство є податку на прибуток (а не платником фіксованого сільськогосподарського податку або єдиного податку), то за бажанням підприємства, яке повинно бути висвітлено у наказі про облікову політику, оцінювати поточні біологічні активи можна за первісною вартістю (собівартістю). У такому випадку вартість птиці буде відображено по за рахунком 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю» і проводки № 4, 5 Таблиці не застосовуються.
Для правильного розподілу витрат на різні групи птиці застосовують розподіл по приросту ваги.
Приріст живої маси молодняка птиці визначається на підставі вибіркового зважування. Зважується певна кількість голів кожної вікової групи (відбираються типові для кожної групи екземпляри).
Після цього визначається середня жива маса однієї зваженої голови (по кожній віковій групі) шляхом ділення загальної живої маси поголів'я, яке зважувалося, на кількість зважених птахів.
При розрахунку кількості приросту маси до живої маси птиці даної групи на кінець звітного періоду додається жива маса птиці, що вибула з даної вікової групи на протязі звітного періоду (включаючи і загиблу птицю), а з одержаного підсумку віднімають масу птиці, яка надійшла в дану вікову групу за відповідний звітний період, та живу масу птиці, що була в групі на початок звітного періоду. Одержаний результат становитиме приріст живої маси птиці конкретної облікової групи, що знаходилась на вирощуванні протягом звітного періоду.
Собівартість загиблої птиці не відноситься до складу витрат у податковому обліку.
Використані нормативні акти:
1. Податковий кодекс України від 02.02.2010 року № 2755-VI.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи».
3. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.1999 року № 291.
4. Наказ/Інструкція Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 січня 1997 р. N 7 «Інструкція по обліку молодняка тварин, птиці та тварин на відгодівлі».
5. Наказ Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року N 132 «Про затвердження Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств».