ТОВ «Аудит-Альянс»
Євген Корабельников
07.09.2015
07.09.2015
Кінцевий вигодонабувач та кінцевий бенефіціарний власник (контролер)
14 жовтня 2014 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» № 1701-VII, який набув чинності 25 жовтня 2014 року.
Даним Законом були внесені зміни до таких нормативно-правових актів як Господарський кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та ін.
Так, в Господарському кодексі була додана стаття 64−1 про кінцевого вигодоодержувача підприємства, відповідно до якої, підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Термін «кінцевий вигодоодержувач» розуміється у значенні, що вживається в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28 листопада 2002 року № 249-IV кінцевий вигодоодержувач юридичної особи — фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому фізичною особою — кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи не може бути особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Але термін «кінцевий вигодоодержувач» проіснував недовго, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 12 лютого 2015 року № 198-VIII був змінений на «бенефіціарний власник (контролер)», а Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» втратив чинність 06 лютого 2015 на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 12 вересня 2014 року № 5067 в якому тлумачення терміну «бенефіціарний власник (контролер)» таке саме як і у кінцевого вигодоодержувача.
Згідно з п. 2 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник — юридична особа, упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Останній день зазначеного строку становив 25 травня 2015 року.
Цим же законом були внесені зміни до ст. 166−11 Кодексу України про адміністративні правопорушення — була додана ч. 5, в якій передбачили відповідальність за неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи — тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» від 21 травня 2015 року № 475-VIII було подовжено строк подачі державному реєстратору відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) на чотири місяці, тобто до 25 вересня 2015 року.
Також було встановлено, що у разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, подаються відомості про його відсутність".
Слід відмітити, коли зазначені відомості не подаються:
1) юридичними особами, до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації яких інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не включається відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;
2) юридичними особами, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі засновники (учасники) — фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.
Що стосується власника істотної участі юридичної особи то відповідно до п. 19−1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» істотна участь — пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» при зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі її засновника, якщо засновник — юридична особа, подаються документи, передбачені частиною першою цієї статті.
В даному випадку слід звернути увагу на те, що власники істотної участі вносяться при зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі, тобто строк в десять місяців на власників істотної участі не поширюється.
Даним Законом були внесені зміни до таких нормативно-правових актів як Господарський кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та ін.
Так, в Господарському кодексі була додана стаття 64−1 про кінцевого вигодоодержувача підприємства, відповідно до якої, підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого вигодоодержувача, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Термін «кінцевий вигодоодержувач» розуміється у значенні, що вживається в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму».
Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28 листопада 2002 року № 249-IV кінцевий вигодоодержувач юридичної особи — фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому фізичною особою — кінцевим вигодоодержувачем юридичної особи не може бути особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.
Але термін «кінцевий вигодоодержувач» проіснував недовго, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 12 лютого 2015 року № 198-VIII був змінений на «бенефіціарний власник (контролер)», а Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» втратив чинність 06 лютого 2015 на підставі Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 12 вересня 2014 року № 5067 в якому тлумачення терміну «бенефіціарний власник (контролер)» таке саме як і у кінцевого вигодоодержувача.
Згідно з п. 2 розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору відомості про свого кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник — юридична особа, упродовж шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.
Останній день зазначеного строку становив 25 травня 2015 року.
Цим же законом були внесені зміни до ст. 166−11 Кодексу України про адміністративні правопорушення — була додана ч. 5, в якій передбачили відповідальність за неподання юридичною особою державному реєстратору передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи — тягне за собою накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» від 21 травня 2015 року № 475-VIII було подовжено строк подачі державному реєстратору відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) на чотири місяці, тобто до 25 вересня 2015 року.
Також було встановлено, що у разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) — юридична особа, подаються відомості про його відсутність".
Слід відмітити, коли зазначені відомості не подаються:
1) юридичними особами, до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації яких інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не включається відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»;
2) юридичними особами, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі засновники (учасники) — фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.
Що стосується власника істотної участі юридичної особи то відповідно до п. 19−1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» істотна участь — пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» при зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі її засновника, якщо засновник — юридична особа, подаються документи, передбачені частиною першою цієї статті.
В даному випадку слід звернути увагу на те, що власники істотної участі вносяться при зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі, тобто строк в десять місяців на власників істотної участі не поширюється.