25 февраля 2017

Безнадійна заборгованість: як визначити дату спливу позовної давності

Связанные материалы:

Після спливу позовної давності заборгованість визнається безнадійною та, відповідно, якщо це кредиторська заборгованість, то нараховуються доходи, а якщо дебіторська, то — відноситься до витрат.

Для віднесення заборгованості до безнадійної у зв’язку із спливом позовної давності (згідно з пп. а) пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України), у відповідному звітному періоді визначальним є вірне обчислення дати спливу позовної давності.
Загальний строк позовної давності становить 3 роки.
Проте, не завжди зрозуміло з якого моменту потрібно починати відлік позовної давності.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто, якщо у договорі встановлений строк (термін) виконання зобов’язання, то відлік починається з наступного дня.
Але нерідко трапляються ситуації, що у договорі відсутнє визначення строку (терміну) виконання зобов’язань, або письмовий договір відсутній взагалі, а є тільки рахунок-фактура та/або видаткова накладна чи акт виконаних робіт.

Нижче наведена таблиця яка допоможе визначити дату початку спливу позовної давності.
Проте, слід враховувати, що інформація, наведена в таблиці, є загальною, і під час аналізу ситуації потрібно враховувати низку факторів, зокрема, чи мало місце переривання позовної давності.
Відповідно дост. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку.

Тому під час визначення дати спливу позовної давності необхідно враховувати і такі факти, як здійснення часткового виконання зобов’язань (здійснення оплат, постачання товарів, тощо), наявність актів звірки та інших документів (додаткових угод, заяв, претензій, листів), які містять інформацію про визнання обов’язку, та, відповідно переривають строк позовної давності.

Товари (Т) / Послуги (П)

Договір є?

Момент виконання зобов’язання визначений?

Перебіг починається

Ми відвантажили товар / надали послуги, але — не отримали оплати

(дебетове сальдо — рах. 361)

Т / П

+

+

З наступного дня після закінчення строку для оплати

П

+ / -

-

З восьмого дня після пред’явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК України)*

Т

+ / -

-

З наступного дня після поставки (ч.1 ст. 692 ЦК України)

Ми отримали кошти, але не виконали роботи / не передали товари

(кредитове сальдо — рахунок 361(681))

Т / П

+

+

З наступного дня після закінчення строку для виконання

Т / П

+ / -

-

З восьмого дня після пред’явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК України)*

Ми оплатили товари / послуги, але їх не отримали

(дебетове сальдо — рах. 631(371))

Т / П

+

+

З наступного дня після закінчення строку для виконання

Т / П

+ / -

-

З восьмого дня після пред’явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК України)*

Ми отримали роботи / товари, але не оплатили

(кредитове сальдо — рахунок 631)

Т / П

+

+

З наступного дня після закінчення строку для оплати

Т

+ / -

-

З наступного дня після поставки (ч.1 ст. 692 ЦК України)

П

+ / -

-

З восьмого дня після пред’явлення вимоги (ч. 2 ст. 530 ЦК України)*

*Трапляється, що письмовий договір був укладений і в ньому не визначено строку (терміну) виконання зобов’язань, але при цьому в договорі встановлено строк (термін) дії цього договору.
В такому випадку перебіг позовної давності починається від вимоги (як вказано в таблиці), але — не пізніше ніж з наступного дня після закінчення дії договору, оскільки з цього дня стороні договору вже відомо про порушення її прав.